Семінар-практикум
для педагогів
«Виховання патріотів у сучасних умовах»
Підготувала
вихователь-методист
Чудеса А.М.
Дата
проведення: 20.10.2016
Мета семінару: підвищити рівень
теоретичної підготовки педагогів щодо патріотичного виховання дошкільників в
умовах сьогодення; розкрити потребу посилення патріотичного виховання в
дошкільних закладах України.
Матеріал до семінару:
фонограма, пазли, макет риби з написами, м’яч, відео презентації «Українське нині в моді», «Велич
жінок миротворців».
Хід семінару
1.
Організаційний
момент. Лунає спокійна музика, чути запис:
«Людству Творець дав руки.
Для того, щоб будувати
майбутнє.
Для того, щоб любити ближніх.
Для того, щоб підтримувати у
складну хвилину.
Та через власну жорстокість
люди змінили все.
Що відбувається зараз навколо?
Руки, що повинні будувати, нині
руйнують.
Руки, що повинні плекати, нині
нічого не бережуть.
Руки, що мають підтримувати,
спричиняють біль та несуть смерть.
Задля чого Творець дарував
людям руки?
Вступне слово
ведучої.
Доброго дня,
шановні колеги! На жаль, цей верлібр дуже точно описує теперішнє нашої країни.
Саме зараз, перед педагогами усіх освітянських ланок постало завдання виховати
маленьких громадян справжніми патріотами України. Ми повинні посіяти в душах
наших дітей зерно патріотизму, з якого виросте живе почуття, а не формальний
ритуал.
Перегляд
мультимедійної презентації «Українське нині в моді». Гадаю кожен помітив, що на
вулицях нашого міста побільшало дорослих і діточок, вдягнених у український
національний одяг. На кухні у більшості господинь можна побачити керамічні
вироби – глечики, миски, чашки, розписані в опішнянським стилі. Прикрашати на
свята жовто синьою стрічкою полюбляє молодь. Ці слайди, які ми щойно
переглянули, неначе б то й радують, але водночас викликають у моїй душі і
сумніви. Кожен, хто хоч раз вийшов на люди у вишиваній сорочці, називає себе
патріотом.
Державна
символіка присутня нині скрізь: на будівлях, у транспорті, громадських місцях.
Ми вже звикли до цього. Та хіба у такий спосіб має виявлятися повага та любов
до своєї країни?
Спробуємо з’ясувати, що ж таке патріотизм у сучасному розумінні. Це
глибоке почуття чи новомодна тенденція?
2.
Основна
частина
Вправа
«Відкритий мікрофон»
А
зараз за допомогою цього мікрофона висловіть власне розуміння поняття
«патріотизм». Учасники семінару висловлюють свої відповіді. По кінці вправи
зробити висновок. – Ось, бачите, скільки людей стільки і світобачень.
Гадаю, що кожен із вас розуміє, дитинство –
найсприятливішій період для патріотичного виховання. Як дитина зрозуміє
сутність патріотизму в дитинстві, так вона і пронесе через усе життя це
розуміння. Отже, перед педагогом поставлена задача і суспільством, і часом.
Тому сучасний педагог має бути озброєний знаннями, сучасними технологіями. Але,
найголовніша вимога до педагога, щоб він
сам любив свою Батьківщину. Тільки за такої умови можна очікувати від дітей
високих результатів у вихованні патріотичних почуттів.
Вправа "З м'ячиком граю, форми та методи називаю"
Вихователі передають один одному м'яч та називають форми та методи патріотичного виховання, потім з власного педагогічного досвіду діляться найбільш цікавими та вдалими.
Вправа «Методичний пазл»
Зараз я вам пропоную розділитися на дві групи. Одна з
яких буде складати методичний пазл та відшукувати істинне бачення справжнього
патріота. Див. схему 1. (На частинках
пазлів надруковано: щоб виховати патріота в іншому, почни з себе; змінюй щось у
собі, свої погляди; вивчай історію, культуру, рідну мову своєї країни; підвищуй
власний рівень обізнаності, користуйся джерелами краєзнавчої інформації;
подорожуй своєю країною – це кращий спосіб пізнати та полюбити її; бери участь
у різних проектах, виставках галереях -
чи у якості глядача, чи у якості учасника; відвідуй семінари, тренінги з
питань патріотичного виховання; організовуй благодійні акції; співпрацюй із
громадськими організаціями, долучайся до волонтерського руху; підтримуй
вітчизняного виробника.; І тоді ти зможеш сприяти виникненню живого почуття
патріотизму в інших; запалити; в душах; вогонь; відродження.)
Друга група опрацьовує метод «Фішбоун».
Шота Руставелі писав: «Людина, яка не шукає друзів - сама собі ворог». Ці слова великого
грузинського поета звучать в унісон з подіями, що відбуваються в Україні.
Українці глибоко шанують своє коріння, традиції, культуру, але і до інших
народів ставляться з повагою. Даний метод допоможе подолати труднощі на шляху
виховання патріотизму.
Фішбоун у перекладі з англійської риб’ячий кістяк. Даний метод допомагає унаочнити знайдені у
процесі аналізу причини подій, явищ, проблем. У процесі пошуку виходу із
ситуації застосування цього методу сприяє виникненню нових ідей. Іншими словами
– це схема, що складається із певних частин риби (голова, хвіст, верхні та
нижні плавники). Голова – це проблемне питання, що підлягає осмисленню; верхні
плавники – причини проблеми; нижні, розміщені напроти – способи подолання
причин; хвіст – відповіді, результати, висновки. (див. схему 2).
Вправа «Не вагайся, не зівай форми та методи патріотичного виховання
називай». Вправа виконується
з м’ячем. За правилами гри гравці передають по черзі один
одному м’яч та називають спочатку форми, потім методи
патріотичного виховання. Матеріал для гри: форми з дітьми- заняття, розваги та
свята, екскурсії, тематичні та цільові прогулянки, виставки робіт дитячої
творчості; з батьками – батьківські збори, круглі столи, квести, тренінги;
методи - бесіди за картинами,
розучування віршів, читання художніх творів, розгляд державних та народних
символів України, національного одягу, посуду та інше, гра в народні ігри.
Проектування «Мир в Україні: роль жінок»
Мабуть, кожен громадянин переймається подіями на Сході.
Одним із руйнівних наслідків нинішнього конфлікту є те, що він роз’єднав
громади та сім’ї по всій країні. Взаєморозуміння – це єдина можливість подолати
ворожнечу та недовіру між різними прошарками українського суспільства.
Чоловіки – це мудрість, розум, сила. Жінки – це душа. У
такій ситуації без жінок це зробити неможливо. Генетично так склалося, що жінка
створена для захисту миру, сім’ї, дітей, роду. Саме від матері дітям передається
сакральне знання, генетичне усвідомлення своєї приналежності до певного народу.
Недаремно в народі кажуть «ввібрав в
себе з молоком матері». Зараз ви згадаєте жінок, величні вчинки яких сприяли
миру та спокою на землі. Відповідно до слайду коротка ремарка, останній слайд –
зображення простої невідомої жінки, як уособлення всіх жінок та матерів нашої
планети.
Перегляд мультиметійної презентації «Велич жінок миротворців»
У серпні 2015 року
в Україні було створено і впроваджено проект «Миротворення в Україні: роль
жінок». Це серія зустрічей, які відбулися за підтримки уряду Великої Британії.
Організатором проекту є Всеукраїнська громадська організація «Спілка жінок
України». Пропоную вам розробити разом власний міні-проект «Миротворення в
Україні: роль жінок у моєму місті». Заслуховування представників творчих груп.
3. Підбиття підсумків
Ще за прадавніх часів в Україні існував звичай: коли
людина на довгий час покидала свою Батьківщину або рушала у далеку та
небезпечну путь, то на згадку про рідний край та задля допомоги у скруті, їй
давали рідні із собою грудочку землі з міста чи селища, де вона народилася.
Вважалося, що сила рідної землі в чужій стороні завжди буде допомагати. Такими
ж властивостями володіли обереги, ладанки. Можна сказати, що це на сьогоднішній
день не актуально, але я впевнена, що кожен з нас, коли відбуває надовго кудись,
то завжди із собою бере річ, яка буде пов’язувати у подорожі із домівкою. Це і є той невидимий зв’язок
між минулим та сучасним, між батьками та дітьми, між людиною та її
Батьківщиною.
У ранньому віці набагато простіше прищепити певні духовні риси, виховати
моральні якості. Вихователь є носієм знань, культури та водночас користується
повагою та поцінуванням дітлахів. Діти йому довіряють. І, навіть, якщо ви самі
не дуже навчені, то намагайтеся дізнатися більше. Змінюйтеся, зміцнюйтеся.
Почніть цікавитися історією нашого народу, його
культурою, виявляйте повага до загальнонаціональних традицій, підтримуйте
українське, не залишайтеся байдужими. Розпочніть із самих себе, і, можливо,
змінивши себе, ви зможете змінити інших.
Зараз ви голосно, усі разом дасте відповіді на запитання:
- Хто ми? - Ми українці! - Ми, які? – Добрі, щирі, сміливі, незламні, розумні.
(Відповіді педагогів.) Отже, цінуйте та пишайтеся собою, бо ми того
варті!!!
Немає коментарів:
Дописати коментар